Терен садовий

Терен колючий (місцеві назви - слива колюча, тернина, тернослив тощо.) – сильно колючий гіллястий чагарник або невелике дерево до 2 - 4 м висотою з темно-сірою корою. Численні гілки розташовані майже горизонтально і закінчуються шипами. Листки видовжені або видовжено-обернено яйцеподібні, при основі клиноподібні. Квітки у терну з’являються раніше за листя. Суцвіття поодинокі, до 2 см в діаметрі, білі або з легким рожевим відтінком. Під час цвітіння, яке зазвичай буває досить рясним, кущ покривається суцільним білим мереживом. Період цвітіння припадає на квітень-травень. Родить темно-сині ягоди із зеленою соковитою і терпкою на смак м’якоттю. Плоди терну вживають у їжу свіжими, після перших заморозків, коли ягоди стають солодкими та менш терпкими. При вирощуванні терну в якості живої огорожі також проводять весняну формуючу обрізку кущів, надаючи їм потрібну форму.
Терен використовують у переробці для виробництва вин, настоянок, лікерів, повидла, сиропів, соків, компотів, які відрізняються характерним сливовим ароматом і пікантним смаком. Плоди сушать спочатку на сонці, а потім досушують у спеціальних сушарках при температурі 45 - 50 °С.
Для лікарських цілей заготовляють квітки, плоди, листя, кору, коріння. У народній медицині терен здавна використовують як дієтичний і лікувальний засіб при захворюваннях шлунку та кишківника. Плоди, квітки і кору терну застосовують як кровоочисний засіб, особливо при нашкірних висипах, масових фурункулах. Квітки терну корисні і при різних хворобах печінки. Квітки регулюють перистальтику кишок і вважаються ніжним проносним засобом. Корені, кора і молода деревина мають проти гарячкові і потогінні властивості. Листки терну рекомендують як сечогінний і проносний засіб. Верхній шар кори терну рекомендують прикладати при бешихових запаленнях шкіри. Відвари з коренів і листків використовують для полоскання ротової порожнини при захворюванні зубів і ясен.